Після відвідин штаб-квартири НАТО, цьогорічні 'Журналістські майстерні' в Брюсселі продовжилися знайомством з роботою інших установ столиці Європейського Союзу. Особлива увага була зосереджена на Єврокомісії.

Саме на час ознайомчого візиту нашої групи припало парламентське засідання у Страсбурзі та історичне голосування щодо приєднання з 1 січня 2007 року до щасливої європейської 'сім’ї' Болгарії та Румунії. Тож оскільки жодного депутата у Брюсселі не залишилося, нас просто поводили екскурсією по порожніх залах засідань Європарламента.

Тим змістовнішою і цікавішою виявилася програма відвідин Європейської Комісії. Про масштаби діяльності виконавчого органу ЄС свідчить хоча б той факт, що Єврокомісія займає декілька десятків (!) будівель. Центральна споруда зведена на місці колишньої школи 'Berlaymont'. Вражає дбайливість, з якою цей факт в буквальному розумінні увічнено на стінах біля входу. Нібито дрібничка, але ж дуже промовиста. Бо історична пам’ять — то справді святе.

Тим прикріше було зіткнутися з обмеженнями, подібними до 'натівських'. Ні-ні, іззовні все виглядало дуже красиво! Приміром, фотографуй будівлі Європейської Комісії та комітетів Європарламента, скільки влізе! На їхньому тлі знятися - не проблема.

Але всередині першої ж споруди - стоп! У цьому дворику -жодних знімків! Якщо ж знімати прес-конференції, то в цей бік фотоапарати ні в якому разі не розвертати… Ясна річ, після такої заборони 'секретний' дворик не зазнімкував хіба що лінивий - а таких серед нашої журналістської братії не виявилося.

Спочатку я подумав: можливо, цей закритий дворик із зеленими насадженнями під скляним 'ліхтарем' є унікальним витвором геніального архітектора, і європейці тривіально побоюються, щоб його не відтворив хтось в нашому далекому зарубіжжі?! Але по приїзді додому навмисно перетрусив фотоархів та… знайшов ще декілька подібних 'двориків' - наприклад, у посольстві Німеччини в Києві. Відрізняються вони хіба що деталями, але не закладеними архітектурними принципами.

Тож заборона на зйомку свідчить, швидше за все, знов-таки про пересторогу до 'диких' українських репортерів: як би чогось 'такого' не утнули!.. З персонами те саме: робити записи на диктофон можна (і за це дякуємо…) - але, боронь Боже, не цитувати й не посилатися напряму! Що ж, доводиться надягнути на обличчя шановних євроекспертів 'маски'. Згідно з їхніми побажаннями.

Європа 'у футлярі' - нате їжте, панове добродії!

Як влучно висловився один зі згаданих експертів, ЄС скидається на елітний гольф-клуб, і приймати туди нових членів або ні (а також - кого саме запрошувати до вступу), вирішують виключно члени клубу. Поки що гравців і так занадто багато- от стільки!

Кандидатура України тут поки не розглядається… і навіть наші перспективи на вступ не обговорювалися. Самого лише бажання, висловленого народом на 'помаранчевому' Майдані Незалежності, занадто мало: ви, панове, спочатку План Дій 'Україна - ЄС' виконайте, а там побачимо. Крім того, 'матч' за Україну, чого доброго, доведеться з Росією грати - а до цього Європа явно не готова.

І загалом, Україні не поталанило з часом. Якби ми раніше подали заявку на вступ до Євросоюзу, зараз, можливо, до неї вже дійшла би черга. Проте оскільки від України заявки досі не надійшло - звиняйте! Нині об’єднану Європу насамперед турбують наслідки останнього - 'великого' розширення, в другу чергу - перспектива прийому 80-мільйонної Туреччини, в третю - балканських країн. 'Перескочити' їх Україна навряд чи зможе.

Так що Європейський Союз всерйоз і надовго лишається для нас іззовні красивим, овіяним шармом цивілізованості, але недоступним із середини - як оця будівля Єврокомісії, наприклад.

обговорити на форумі    версія для друку