КИЇВ, 22 березня. (Ярослав Довгопол - УКРІНФОРМ). Запровадження обов'язкового медичного страхування громадян України зможе розв'язати більшість проблем нинішньої системи охорони здоров'я в державі. На цьому неодноразово наголошувалося в парламенті, уряді, на засіданнях профільного міністерства країни. Для вивчення зарубіжного досвіду у цій сфері міністр охорони здоров'я України Юрій Поляченко прийняв рішення відправити групу фахівців до Польщі. З цією метою завдяки сприянню Польської фундації "Партнерство задля демократії" там побував і кореспондент УКРІНФОРМу.

Модель страхування здоров'я в сусідній Польщі діє майже десять років. Жителі країни регулярно сплачують до Національного фонду здоров'я 9 відсотків від зарплати (в середньому поляки отримують 800-900 євро). Натомість вартість медичного страхового поліса суттєво знижена для фермерів країни. Вони сплачують лише по 258 злотих (66 євро) раз на три місяці. Решту за них доплачує держава.

Тож наскільки ефективно зарекомендувало себе страхування здоров'я?

...Подорож польськими медичними закладами розпочалася з обласної лікарні міста Перемишль, що поруч із українсько-польським кордоном. Проїхавши пропускний пункт у Медиці, одразу не відчуваєш, що потрапив до іншої країни - навіть придорожні написи "Ринок", "Продаж автозапчастин" зроблені українською. Та й, подолавши трохи більше десятка кілометрів, наблизившись до воєводського лікувального закладу в Перемишлі, пересвідчуєшся: знайома картина майже не змінюється - така ж стоянка ненових авто, двоє хворих у синіх піжамах курять на ганку лікарні. Хіба що чистіше навколо, ніж зазвичай в українських громадських місцях...

Перше, що вражає у шпиталі, - це відсутність специфічного запаху ліків та вишуканий інтер'єр реєстратури. У сусідніх приміщеннях - маленький ресторанчик (як з'ясувалося, їдальня для відвідувачів), газетний кіоск, поряд із яким продаються продукти й різні побутові дрібниці, трохи далі - магазин квітів.

На запитання, чи всі польські лікарні утримуються так само, як ця, директор з лікування Перемишльського шпиталю Пьотр Стабішевські пояснив: "Це все європейські стандарти, до яких ми вже давно пристосувалися й навіть звикли".

Розповідаючи докладніше про систему лікувальних закладів Польщі, пан Стабішевські зазначив, що всі місцеві лікарні та поліклініки поділяються на державні та приватні (комерційні). Проте, як з'ясувалося в подальшій розмові, ситуація зовсім не така, як в Україні, а можна сказати - усе навпаки. Державні лікувальні заклади мають найсучасніше обладнання й техніку, забезпечені повним асортиментом лікувальних препаратів. "Це стало можливим завдяки фінансуванню Національного фонду здоров'я Польщі, який має кошти від виплат обов'язкових страховок громадян країни", - зауважив директор. Комерційні ж лікувальні заклади не мають таких можливостей, тому розраховують на власні сили.

Ще одна відмінність: державні лікарні Польщі перебувають у комунальній власності. Тобто можна сказати, що їх успіх повністю залежить від керівництва. Як свідчить статистика, при переході до такої форми власності багато польських лікарень закрилися. Причинами стали або нерентабельність, що виникла через недбалий менеджмент, або невідповідність європейським стандартам - від вимог гігієни до площі приміщень. Нині, за словами польських фахівців, переважна більшість стандартних палат місцевих лікарень розрахована на одного або двох пацієнтів.

Ознайомившись докладніше з роботою обласного шпиталю Перемишля, можна констатувати - рівень медичного обслуговування тут досить серйозний. Лише нова апаратура, придбана за останні роки, коштує, як стверджує керівництво шпиталю, приблизно половину вартості всього лікувального комплексу. "Нещодавно ми придбали томограф, ціна якого дорівнює кільком приватним гелікоптерам", - жартують лікарі.

Із запровадженням страхової медицини польські лікарні стали отримувати суттєве фінансування для поліпшення якості обслуговування та розбудови власної інфраструктури. Обласний шпиталь у Перемишлі, наприклад, удосконалив базу радіологічного лікування, ультразвукової діагностики, відкрив лабораторію інвазійного лікування серцево-судинних хвороб. Крім того, заклад модернізував парк "швидкої допомоги", придбавши нове обладнання та кілька сучасних реанімаційних машин. Відтепер час приїзду до пацієнта з моменту оповіщення становить у місті 8-10 хвилин, за його межами - 15-20 хвилин, а рівень оснащеності автомобілів дозволяє за цей час стабілізувати стан тяжкохворого та підготувати його до складної операції.

Керівництво лікарні поінформувало, що планує налагодити співпрацю з українською стороною з надання послуг "швидкої допомоги" потерпілим у прикордонній зоні на території України. "Коли поблизу українського КПП в Шегині розбився автобус, загинуло 13 людей. Рятувальна бригада зі Львова через велику відстань не змогла вчасно допомогти", - зазначив один із керівників відділу "швидкої допомоги" польської лікарні. Триває робота над проектом, щоб у подібних випадках машини з Перемишля могли б виїхати на українську територію, надати допомогу постраждалим, громадян Польщі вивезти на свою територію, а стан потерпілих українців стабілізувати за допомогою високоякісного обладнання до прибуття спеціалізованих машини, зокрема, зі Львова. "На це можна було б отримати гроші й у Євросоюзу", - додав лікар.

Сучасний підхід до медичного обслуговування спостерігається не тільки в Перемишлі. Лікарня районного масштабу в Любачеві вразила не меншою впорядкованістю. Нещодавно відбудований п'ятиповерховий комплекс на вісім відділів забезпечує надання повного спектру медичних послуг у районі. Місцеві лікарі пишаються, зокрема, гінекологічно-пологовим відділенням, яке, за рейтингом опитувань "Газети виборчої", посіло перше місце в Польщі.

Як повідомив спікер Ради повіту Любачова Збігнєв Врубель, кожна полька, народивши дитину, забезпечується соціальними виплатами. Молоді мами протягом місяця отримують одноразову грошову виплату у розмірі 1 тис. злотих (трохи більше 1,7 тис. грн). Після цього їм надається так звана материнська відпустка тривалістю від 16 до 24 тижнів. "У цей час жінка отримує повну зарплату, яку мала на останньому місці роботи", - зазначив пан Врубель. Після цього молода мама може або повернутися на роботу, або взяти відпустку по догляду за дитиною. При цьому робоче місце за нею зберігається, а жінка отримує декретні гроші - 400-500 злотих (до 860 грн) на місяць, якщо доходи родини не перевищують 500 злотих на людину.

У Польщі, за офіційною статистикою, функціонує понад 700 державних лікарень, а також близько 100 приватних клінік, які формують свій бюджет в основному за рахунок надання платних послуг.

Модель страхової медицини в країні, за словами фахівців та пацієнтів, ще не є досконалою. Про це свідчить, зокрема, проблема нестачі ресурсів лікарень при наявному високому рівні медичного обслуговування та фінансового забезпечення. Та й пересічні поляки незадоволені тим, що мають сплачувати чималі відрахування на обов'язкову страховку. Водночас пацієнти не завжди можуть отримати допомогу в державних медустановах, де досить великі черги, особливо на операції, тому вимушені витрачати додаткові кошти на приватну медицину.

Однак польське суспільство вже знайшло шлях до розв'язання багатьох проблем системи охорони здоров'я. Тут уже планують запровадити страхування на випадок окремих хвороб, як це роблять у розвинених європейських країнах.

Тож чи підходить Україні досвід страхової медицини сусідньої Польщі? Відповідь на на це запитання дають досвідчені фахівці. Вони наголошують, що не треба зупинятися на прикладі однієї країни, необхідно вивчати досвід кількох розвинених держав, рівень медичного обслуговування яких можна взяти за зразок. Саме це, на їхню думку, й виведе вітчизняну систему охорони здоров'я із глухого кута.