Сказати все

З 5 червня цього року банки вам вже не пропонують споживчого кредиту під 0%. Просто тому, що таких кредитів не буває (банк же мусить на чомусь заробляти), і той, хто попався на  цю вудочку бодай раз, це прекрасно знає: по безвідсотковому кредиту інколи доводиться і вдвічі переплачувати за товар. А все тому, що там є безліч так званих прихованих комісій, про які споживач дізнавався лише тоді, коли уважно читав кредитний договір.

Однак Національний банк України видав Постанову, яка зобов’язує банки ще до укладання кредитного договору інформувати клієнтів про сукупну вартість кредиту.

Як обухом по голові

Постанова Національного банку України №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», зареєстрована у Міністерстві юстиції України 25 травня цього року, стала для багатьох банків несподіванкою. Зокрема у тому пункті, що вступив у дію вона вже з 5 червня. Відтак не дивно, що у деяких банках «Статусу» відмовилися її коментувати (мовляв, Нацбанк приймав постанову, він же хай і коментує).

Так само мало вірилося, що з 5 червня всі банки, як один, почнуть її виконувати. Врешті, так і сталося. Якщо у банківських відділеннях ще можна було знайти людину, яка знала про цю постанову і могла докладно розповісти, скільки ж реально слід буде заплатити за той чи інший кредит, то у торгових точках, де працівники банків і оформляють більшість споживчих кредитів, домогтися інформації про те, скільки реально коштуватиме кредит — майже нереально.

Нацбанк наразі, схоже, ще дає час банкірам оговтатися і поки що якихось серйозних заходів до банків-порушників не застосовує. Однак переконує, що в разі подальших систематичних порушень санкції обов’язково будуть. «Є багато способів впливу на банки, які не  виконуватимуть чи не в повному обсязі виконуватимуть цю постанову. В будь-якому випадку ці заходи впливу будуть адекватні порушенням, адекватні тим нормам, яких банки не дотрималися. Причому тут може бути як відповідальність банку, так і персональна відповідальність керівника банку. Але ми обов’язково прийматимемо такі рішення, які надалі змушуватимуть банки дотримуватися вимог постанови», — прокоментувала «Статусу» Марія Воробець, начальник відділу банківського нагляду Управління НБУ у Львівській області.

У результаті можна спрогнозувати, що трохи «покомизившись», банки таки почнуть виконувати директиву Нацбанку, однак ентузіазму у них щодо цього небагато.

Три «мінуси»

Банкірів не задовільняють, передовсім, три речі.

>По-перше, терміни: на  виконання цієї постанови Нацбанк дав лише три дні. «Цього недостатньо, оскільки треба внести зміни до регламенту бізнес-процесів, особливо в частині їх інформатизації. Також потрібно внести зміни до програм, формату документів тощо», — вважає голова Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко.

Друга причина невдоволення — те, що згідно з постановою банки мусять вносити до ефективної процентної ставки платежі, які здійснюються клієнтом на користь третіх осіб — оцінювачів, нотаріусів, страховиків тощо. І, врешті, третє. Ця Постанова, вважають деякі банкіри, не сприяє конкурентній боротьбі на ринку, адже, наприклад, на кредитні спілки чи інші фінансові установи, які видають кредити, постанова Нацбанку, звичайно, не розповсюджується.

«Коли один передовий регулятор (НБУ) запроваджує вимоги до банків, які змушують їх показувати ефективну процентну ставку, а інші регулятори небанківського фінансового ринку не роблять цього, то банки опиняються в неконкурентній ситуації. Це також має бути виправлено, і щодо учасників небанківського фінансового ринку так само мають діяти такі ж вимоги, як і до банків», — переконаний Олександр Сугоняко.

Ці несприятливі для банків нюанси було озвучено на зустрічі банкірів з Головою НБУ Володимиром Стельмахом, і як стверджують в АУБ, Володимир Стельмах дав принципову згоду на обговорення правил та їх доопрацювання з урахуванням пропозицій Асоціації і банків. Відтак АУБ направила банкам листа з проханням надати свої пропозиції, які опрацьовуватимуть разом з представникам НБУ. Також Асоціація звернулася до Нацбанку з проханням збільшити терміни впровадження правил, але наразі на це прохання ніяк не відреагували.

постанова зробить банківську систему України більш прозорою

Один «плюс»

Екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник взагалі не бачить у цій постанові жодних підстав для якогось зайвого ажіотажу. «Ця постанова зробить банківську систему України більш прозорою, адже буде вказуватися реальна ціна грошей. А більше на банки вона ніяк не  вплине», — сказав він у коментарі «Статусу» і додав, що навряд чи через те, що люди бачитимуть реальну ціну кредиту, банки дуже втратять на кількості кредитів (передовсім споживчих).

Однак економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає інакше. «Люди, якщо знатимуть, що їм слід заплатити 100% у рік — не братимуть цей кредит. У першу чергу вразливою тут є молодь, котра, наприклад, купує мобільні телефони, кредит на які рекламують як безвідсотковий, і не вчитується у кредитний договір. Якби ця людина знала, що їй слід переплатити удвічі, вона б не  брала кредиту, а накопичувала гроші. Тому, я думаю, що на кількості кредитів банки втратять», — сказав він.

Утім, експерти сходяться на  думці, що ця постанова не спровокує зниження відсоткових ставок на споживчі кредити. «На такий кредит у банку йдуть доволі великі видатки і великий ризик його неповернення, тому знижуючи відсотки на споживчі кредити, банкам буде просто невигідно працювати», — вважає пан Жолудь.

Разом з тим він доволі скептично ставиться до заяв банків про неcприятливі конкурентні умови, в які ця постанова начебто ставить банкірів, адже, за словами експерта, 95% кредитів видають саме банки, а  відтак драматизувати ситуацію не варто.

Та, як виявилося, є такі банки, які схвалюють нововведення. «Враховуючи думки експертів, які вважають, що банки з іноземним капіталом за цими правилами будуть у більш вигідному становищі з огляду на прозорість та доступність їх ресурсів, наш банк оптимістично прийняв правила», — зазначила Ірина Мацієвська-Олійник, заступник директора «Кредобанку», який базується на польському капіталі.

А Марія Воробець у прийнятті цієї Постанови бачить «плюс» для усіх без винятку банків. «Кредити братимуть лише ті люди, які реально оцінюють свої можливості, і впевнені, що зможуть їх повернути. Банкам це вигідно, адже вони позбавляться тих клієнтів, які потім не  зможуть розрахуватися за кредит, а відтак кількість ненадійних позичальників зменшиться», — вважає вона.

Говорить фахівець

Ірина Мацієвська-Олійник, заступник директора департаменту ВАТ «Кредобанк»:

«Завдяки цим правилам споживачі, будучи максимально проінформовані про усі умови кредитних договорів, розміри витрат, які вони мають понести при отриманні кредиту, зможуть реально оцінювати власну кредитоспроможність та виваженіше підходити до вибору кредитуючого банку, який не уникатиме надання такої інформації клієнтам. Щодо банків, то послуги їх стануть прозорішими, зрозумілішими для споживача, зникнуть непорозуміння щодо прихованих платежів та комісій. А це збільшить рівень довіри споживачів до комерційних банків».